6 липня, wikipedia
Jul. 6th, 2025 02:46 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ryativna_otruta6 липня
Події
1253 — відбулася коронація Міндовга, першого в історії Литви короля.
1415 — спалено на багатті лідера чеських протестантів Яна Гуса.
1439 — на Флорентійському соборі Папа Римський Євгеній IV і візантійський імператор Іоанн VIII підписали Флорентійську унію, що заклала основи створення греко-католицької церкви.
1483 — короновано Річарда III Англійського.
1535 — за звинуваченням у державній зраді страчено англійського гуманіста, лорд-канцлера Томаса Мора, зарахованого пізніше до лику католицьких святих.
1651 — полковник Мартин Небаба загинув у бою з переважаючими силами ворога під Ріпками поблизу Лоєва (тепер Білорусь).
1687 — Ісаак Ньютон опублікував у Лондоні знамениті «Philosofiae naturalis principia mathematika», в котрих було викладено відкриття автора в галузі прикладної математики, астрономії та фізики.
1785 — долар став національною валютою США.
1809 — за наказом Наполеона Папу Римського Пія VII викрадено з Ватикану та вивезено до Гренобля.
1918 — у Москві почалося збройне повстання лівих есерів проти більшовиків.
1938 — у Французькій республіці відбулася конференція, де розглядали питання стосовно біженців з Третього рейху. Жодна країна не змогла взяти на себе відповідальність щодо біженців. Конференція виявилася безрезультатною у цьому питанні.
1957 — познайомилися Джон Леннон і Пол Маккартні.
1994 — на екрани США вийшов фільм «Форрест Гамп».
Народились 6 липня
1868 — Августа Кохановська, буковинська художниця, етнографка та реставраторка храмів польського походження.
1886 — Марк Блок, французький історик, засновник сучасної історіографії.
1887 — Марк Шаґал, білоруський і французький художник-авангардист єврейського походження.
1923 — Войцех Ярузельський, генерал, голова уряду Польщі (1981—1989).
1946 — Сильвестер Сталлоне (Sylvester Stallone), американський актор.
Померли
1415 — Ян Гус, чеський релігійний мислитель, філософ, реформатор. Спалений на вогнищі за рішенням Констанцького собору.
1535 — у Лондоні страчено англійського письменника, мислителя, одного з основоположників утопічного соціалізму, лорда-канцлера Томаса Мора, котрий відмовився присягнути Генріху VIII як главі англіканської церкви.
1937 — Богдан Ігор Антонич, український поет, прозаїк.
1971 — Армстронґ Луї, афроамериканський джазовий музикант, трубач, співак.
2020 — Еніо Морріконе, італійський композитор і диригент
Події
1253 — відбулася коронація Міндовга, першого в історії Литви короля.
1415 — спалено на багатті лідера чеських протестантів Яна Гуса.
1439 — на Флорентійському соборі Папа Римський Євгеній IV і візантійський імператор Іоанн VIII підписали Флорентійську унію, що заклала основи створення греко-католицької церкви.
1483 — короновано Річарда III Англійського.
1535 — за звинуваченням у державній зраді страчено англійського гуманіста, лорд-канцлера Томаса Мора, зарахованого пізніше до лику католицьких святих.
1651 — полковник Мартин Небаба загинув у бою з переважаючими силами ворога під Ріпками поблизу Лоєва (тепер Білорусь).
1687 — Ісаак Ньютон опублікував у Лондоні знамениті «Philosofiae naturalis principia mathematika», в котрих було викладено відкриття автора в галузі прикладної математики, астрономії та фізики.
1785 — долар став національною валютою США.
1809 — за наказом Наполеона Папу Римського Пія VII викрадено з Ватикану та вивезено до Гренобля.
1918 — у Москві почалося збройне повстання лівих есерів проти більшовиків.
1938 — у Французькій республіці відбулася конференція, де розглядали питання стосовно біженців з Третього рейху. Жодна країна не змогла взяти на себе відповідальність щодо біженців. Конференція виявилася безрезультатною у цьому питанні.
1957 — познайомилися Джон Леннон і Пол Маккартні.
1994 — на екрани США вийшов фільм «Форрест Гамп».
Народились 6 липня
1868 — Августа Кохановська, буковинська художниця, етнографка та реставраторка храмів польського походження.
1886 — Марк Блок, французький історик, засновник сучасної історіографії.
1887 — Марк Шаґал, білоруський і французький художник-авангардист єврейського походження.
1923 — Войцех Ярузельський, генерал, голова уряду Польщі (1981—1989).
1946 — Сильвестер Сталлоне (Sylvester Stallone), американський актор.
Померли
1415 — Ян Гус, чеський релігійний мислитель, філософ, реформатор. Спалений на вогнищі за рішенням Констанцького собору.
1535 — у Лондоні страчено англійського письменника, мислителя, одного з основоположників утопічного соціалізму, лорда-канцлера Томаса Мора, котрий відмовився присягнути Генріху VIII як главі англіканської церкви.
1937 — Богдан Ігор Антонич, український поет, прозаїк.
1971 — Армстронґ Луї, афроамериканський джазовий музикант, трубач, співак.
2020 — Еніо Морріконе, італійський композитор і диригент
Полочка 006/120. Отличная книга, просто удовольствие. Сюжет рассказан прямо вот на последней странице обложки: молодой неизвестный скульптор Альберто (Джакометти) шатается по Парижу в поисках Жан-Поля (Сартра), чтобы набить тому морду. Такое ощущение, что вся книга описывает один бесконечный день, в начале которого Альберто просыпается с мыслью «надо начистить морду этому негодяю», и в конце он ложится спать, (спойлер!) пусть и не начистив морду Жан-Полю, но изрядно успокоившись. Очень приятная атмосфера. С одной стороны неприкаянные Митьки, шатающиеся без денег по жизни, с какими-то глобальными целями, но совершенно без конкретных планов на прямо сейчас. С другой, Париж, молодость, постоянный флирт и влюблённость, примерно как начало «Детей райка», когда тебе даже не так важно, в кого ты влюблён прямо сейчас, потому что ну нельзя же в этом городе быть не влюблённым! И при этом прямо вынесенная в название книги тень грядущей войны: 1937 год, падающие / мгновенно сгорающие звёзды. Практически как наше «Завтра была война». Последняя страница книги — эпилог, но там к счастью не перечисляют, кого где убили, там хоронят только молодость героев.
Полочка №5/120. Стиль мне понравился с первой же фразы («quand fond la neige, où va le blanc ?» — впрочем, в Pour la Science была когда-то статья с «правильным» ответом на этот вопрос). Красиво, чуть ли не вычурно, в сторону Амели Нотомб, я такое люблю. Но сюжет поначалу как-то не зацепил: гениальный шахматист, безумный доктор, операция на мозг, Голем, загадочное убийство жены, одинокая женщина-следователь и т.д. и т.п. Во второй половине, когда главный герой шатается по Восточной Европе в поисках своих корней (как известно, первого — «того самого» — Голема сделал пражский еврей), тема книги внезапно меняется с мистического детектива на Холокост. И ещё неожиданнее то, что мне эта часть понравилась (я помню, как после «Списка Шиндлера» мне было сложно понять, зачем ещё что-то писать / снимать на эту тему, сколько можно). Как-то хорошо проникаешься катастрофой не только в смысле убитых людей, но и уничтоженной культуры. Насколько это был огромный пласт культуры — и насколько от него практически ничего не осталось.
